Українська Автокефальнa
Православна Церква в Діаспорі 

офіційний веб-сайт

Архіпастирський візит владики Іоана в Париж

На запрошення парафіян церкви Святого Апостола Симона Зилота, що в Парижі, в останні дні листопада тут побував  архієпископ  Іоан Дерев’янка.  Управа парафіяльної асоціації прилучилася до організації перебування  та прийняття високої духовної особи під час її візиту у Францію.

Церква святого апостола Симона Зилота, що на вулиці Палестини в 19-му окрузі Парижа, є сьогодні катедрою Української Православної Автокефальної Церкви на території Франції, тобто по суті основним православним храмом для українців, які проживають у цій країні й переважно в Паризькому регіоні.

Архієпископ Іоан очолив архієрейську літургію в неділю, 27 листопада.  Співслужили з ним священик цієї церкви о. Сергій Герасименко та священик о. Іван Радевич. Прислужували два помічники: Юрій Бас та Володимир Ольховський. Церковний хор очолив талановитий співак Андрій Андруник.  Під час служби владика Іоан оголосив важливу новину в  житті церкви: отець Сергій Герасименко  нагороджений возвишенням у сані – віднині він є протоієрей.  Священик зі смиренням та вдячністю прийняв  нагороду і  багато хто з  прихожан розділив зі своїм духовним наставником цю радість.

З цього приводу протоієрей Сергій Герасименко розповів про себе:

«Я почав відвідувати церкву з дитинства і завжди цікавився церковним життям. Після закінчення військової академії в Україні я вступив до духовної семінарії на заочне навчання.  Почав служити в армії й сподівався поєднати це з навчанням. Але на сесію мене не відпустили, тому що в той час службу в армії і служіння в церкві вважали несумісними. Тож я не зміг в ті часи навчатися.

Життя склалося так, що я деякий час жив в Португалії, потім у 2001 році приїхав до Франції. Тут я почав відвідувати Українську православну церкву й довідався, що  поряд є богословський інститут Святого Сергія, в якому на той час вже працював відомий викладач-теолог канадієць архімадрит Іов Гетча. Він сам тут навчався й згодом став деканом цього інституту. Він порадив мені вступити на навчання. Вчився я заочно, оскільки треба було працювати. Закінчив цей інститут, маю диплом. Дуже важливою для мене була підтримка владики Іоана, я її мав постійно. Він мені допомагав духовно й фінансово, літератури давав багато. Спочатку я просто допомагав у церкві разом з моїм братом, потім став читцем, в 2007 році був рукоположений дияконом, і у 2008 році  -  священиком. Тобто вся моя духовна кар’єра пов’язана  з цією церквою. Ми працювали на її розбудову, розпочали служити служби, які раніше не служилися, запровадили всенічні. В цьому нам допомагав отець архімадрит Іов Гетча, який жив поряд, ці служби без нього навряд чи вдалося б запровадити, він долучався до всього. Також ми збирали прихожан, щоб вчитися співати, деякий час вели курси французької мови для новоприбулих наших співвітчизників. Регулярні служби й постійно відкрита церква дали свої наслідки. Парафія не просто збільшилася чисельно, вона зміцніла. Люди сприймають цю церкву як свою й регулярно відвідують.  Я тішуся, що мої сподівання на прихожан не були марними. Якщо їх згуртувати, вони будуть дбати про церкву й про нашу віру. »

В самому кінці літургії владика повідомив, що з певних причин протоієрей Сергій відходить від нашої церкви.  Він просив усіх парафіян, щоб у цей нелегкий перехідний період особливо підтримували свою церкву.  Служби проводитиме отець Іван Радевич.

 Півгодинні збори після літургії було приділено обговоренню питань парафіяльного життя. За тим – спільний обід, досить багатий на різноманітні скоромні страви  - останній перед різдвяним постом.

Приїзд високої духовної особи – це важлива подія в житті парафії, вона дає можливість по-іншому сприймати службу Божу, посилює наші духовні відчуття. Архіпастирський візит владики  Іоана (Дерев’янка) є тому підтвердження .

Людмила Сергійчук, Париж